- збайдужілий
- -а, -е.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до збайдужіти.2) у знач. прикм. Байдужий, нечуйний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
збайдужілий
Смотреть что такое "збайдужілий" в других словарях:
збайдужілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
збайдужілість — лості, ж. Стан за знач. збайдужілий … Український тлумачний словник
збайдужіло — Присл. до збайдужілий 2) … Український тлумачний словник
байдужий — 1) (який не звертає уваги на кого / що н., не виявляє зацікавлення), байдужний, індеферентний, байдужливий, апатичний; збайдужілий, знеохочений, незацікавлений (який утратив цікавість до кого / чого н.); безпристрасний (не схильний до почуттів,… … Словник синонімів української мови
блязований — Блязований, зблязований: збайдужілий [33] … Толковый украинский словарь
зблязований — Блязований, зблязований: збайдужілий [29;33] … Толковый украинский словарь
